Мережею “гуляють” знімки секретних документів Пентагону й НАТО, серед яких чимало стосуються України. Хтось вже поспішив назвати ці дані фейком, а хтось – проривом російської розвідки. УНІАН розбирався, що це насправді та які наслідки може мати такий витік.
Хоча в американських ЗМІ з’являлась інформація, що секретні документи Пентагону просочилися в мережу ще наприкінці лютого – початку березня 2023 року, широкий розголос ця тема отримала лише на минулому тижні. В Twitter, 4chan, Telegram та Discord були поширені знімки друкованих звітів брифінгів, серед яких – дані про деталі планування українського контрнаступу, начебто слабкість української ППО, ймовірні сценарії, за яких зброю Україні може постачати Ізраїль, а також дані, що свідчать, наприклад, про бажання Єгипту долучитися до озброєння Росії.
Серед інших було оприлюднено документ, який свідчить: США шпигували за президентом України. А також інформація про те, що щупальця розвідки США глибоко проникли в Міноборони РФ та ПВК “Вагнер” (і тепер ці джерела опинилися під загрозою).
І хоча за даними американських ЗМІ, після витоку Україна була змушена змінити свої плани, в ГУР МО запевнили, що велика частина “злитої” інформації була взята з відкритих джерел та містить корисну для Росії дезінформацію. Мова, зокрема, може йти про дані щодо втрат Збройних сил України (The Washington Post, посилаючись на анонімні джерела в США та Європі, написала про 120 тисяч загиблих і поранених українських військовослужбовців) та сумніви Заходу через це у спроможності Києва здійснити контрнаступ. Однак експерти Bellingcat, дослідивши відповідні матеріали, дійшов висновків, що документи про український контрнаступ, були злиті в мережу ще в січні 2023 року та спочатку містили зовсім інші цифри щодо втрат ЗСУ та ЗС РФ, а пізніше були відкориговані. Врешті, навіть в ефірі російських пропагандистів прозвучало, що файли дійсно були відкориговані, а оцінка російських втрат, удвічі більших за українські, правдива.
Разова “акція” чи постійна небезпека?
У США уже почали розслідування інциденту. Заступник прес-секретаря Міноборони Штатів Сабріна Сінгх у неділю, 9 квітня, заявила, що Пентагон підтримав “міжвідомчі зусилля” для оцінки впливу витоку.
“Міністерство оборони продовжує розглядати та оцінювати достовірність сфотографованих документів, які циркулюють у соціальних мережах і які, здається, містять конфіденційні та суворо секретні матеріали. Було розпочато міжвідомчу роботу, зосереджену на оцінці впливу цих фотографованих документів на національну безпеку США та наших союзників і партнерів”, – сказала Сінгх.
Народний депутат, секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, полковник СБУ Роман Костенко в ефірі одного з телеканалів зазначив, що зараз важливо зрозуміти, наскільки цей інформаційний витік був глибоким та контрольованим, чи це справді була одноразова “акція”, або ж росіяни отримують секретну інформацію дотепер.
“Ті, у кого цей витік відбувся, кажуть, що будуть розбиратися, наскільки це серйозно. Я думаю, що це удар по авторитету США і НАТО, тому будуть розбиратися на державному рівні й на рівні спецслужб. Стосовно впливу цього витоку на Україну, то якщо зараз дійсно вирахують, що та інформація мала правильні дані, то доведеться корегувати наші плани щодо проведення якихось дій, чи то будуть наступальні, чи оборонні, також міняти схеми поповнення нас боєприпасами”, – зазначив він.
“Деза” на користь, чи на шкоду
Експерт з питань інформаційних воєн та конкурентної розвідки Дмитро Золотухін звертає увагу, що злиті документи не стосуються виключно ситуації в Україні й справляють враження “солянки” з документів, підготовлених різними органами.
“Тобто, по суті, це моніторинг світової ситуації та найбільш кричущих загроз по всьому світі. Звичайно, Україна займає у цьому моніторингу одне з чільних місць”, – написав він на своїй сторінці у Facebook.
За його словами, масштабному розповсюдженню “витоку” допомогла інформаційна спецоперація російських спецслужб: “Таємні документи, які потрапили до мережі, були оперативно проаналізовані Кремлем, а потім, у зв’язку з відсутністю можливостей продовження отримувати дані від джерела, документи було вирішено використати для інформаційної атаки. Їх трошки “підмалювали” – додали “полунички” у вигляді збільшення українських втрат і зниження російських втрат. І злили через соцмережі повторно”.
При цьому, Дмитро Золотухін зазначає, що злиті документи не мають жодного відношення до потенційного контрнаступу. Однак чутлива інформація, яка міститься в цих документах, може відбиватися на деяких процесах. Зокрема, не збільшує довіру між українським командуванням та західними колегами у високих воєнних кабінетах, а також може сповільнити процес прийняття рішень та циркуляції інформації всередині НАТО. Проте після “витоку” зовсім іншого контексту набувають ігри з нерішучості та прозорості поставок Україні західних озброєнь.
“Якщо злив відбувся один раз, то чи можемо ми бути впевнені, що він не відбудеться знову? Боятися потрібно не тих зливів, які стали публічними, а тих, про які ми не знаємо. А вони точно є”, – зазначає він.