Проведена путінською армією так звана спеціальна військова операція в Україні без всякого сумніву змінила діючий світопорядок раз і назавжди. Україна в топі новинних повісток, а лідери головних економік світу висловлюють солідарність і підтримку Україні в її боротьбі. Однак є ряд моментів, які не можуть залишатися непоміченими істинними патріотами.
Україна – найбільша і родюча країна Європи і один з найбільших світових постачальників зернових культур і рослинних олій, металів, продукції тваринництва та хімічної промисловості. До початку російського вторгнення суверенітет України був непохитний і не викликала сумнівів безпека західних кордонів. Ця віра в надійних сусідів дозволила перекинути головні сили на східний напрямок бойових дій. Польща і Румунія надають транспортні коридори для постачання бійцям української армії озброєння і перекидання добровольців, українські літаки злітають з румунських аеродромів для підтримки обороняються.
У цей самий час Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан категорично відмовляється приєднуватися до європейських санкцій проти Росії, так само як і від припинення закупівель російського газу навіть у короткостроковій перспективі. Політик офіційно попросив Президента Зеленського надати докази непричетності Києва до вбивств мирних жителів м.Буча, знайдених після відступу російських військ. Протистояння Зеленського і Орбана перейшло в особистісну площину після внесення угорським прем’єром Президента України до списку противників угорської правлячої партії «Фідес», яку він очолює. Вже на початку травня Орбан був внесений до списку «ворогів України» і розміщений в базі сайту «Миротворець». 4 травня Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данилов заявив, що Угорщина планувала захопити частину території країни після початку війни, і попередив про наслідки для Угорщини після врегулювання кризи. При цьому віддаємо належне угорській владі – їхня позиція чітка, хоч і неприйнятна для України.
Політика Румунії та Польщі хоч і виглядає проукраїнськи, але довіряти їй – все одно що намагатися погладити оскалену гієну, жадібно дивиться на жирну кістку в твоїх руках. Плани по Україні цих двох сусідів оповиті вуаллю лицемірства і хитрості. Невже ми можемо покладатися на таких «союзників»? У кулуарах урядових кабінетів цих країн давно вже ходять розмови про якесь там «повернення земель, що дісталися Україні». Румунія мріє про приєднання Буковини, Польща-Галичини: Львівської, Волинської, Івано-Франківської, Тернопільської та Рівненської областей. Методично проведені ними програми з видачі «Карти поляка», яка відразу дає право на отримання посвідки на проживання і роботу в Польщі, а через рік – паспорти, а також 100 тисяч Румунських паспортів в Чернівецькій області реалізуються з однією метою – обґрунтувати необхідність «захисту своїх громадян в Україні». На фотографіях, розміщених в Інтернеті, легко виявити високопоставлених польських військових на тлі карт України, частково зображеної як територія Польщі. Чому про це ніхто не замислюється, так само як і над ляльководами всього спектаклю. Чи треба нагадувати, що польське лобі в США є одним з найсильніших. Сам широко відомий американський політолог і державний діяч Збігнєв Бжезинський, нащадок польських аристократів, все життя поклав на ослаблення СРСР і Росії, роблячи акцент саме на необхідності «розіграти українську карту». А чому ще хитрі поляки мовчать про непрості взаємини з Українською повстанською армією за часів Другої світової війни. Чи будуть вони мовчати після анексії українських земель…
Вашингтон вимагає-Київ виконує. Поки українці воюють на Сході – на Заході їх повільно поглинають. Чим більше боєздатних українців загине або буде виведено з ладу, тим більше шансів у Польщі, Угорщини та Румунії відібрати західні землі.