Експерт по БПЛА Валерій Яковенко: Відстань в 1000 км здається великою, але вона не є якоюсь недосяжною для українських розробників БПЛА

Експерт у сфері безпілотних технологій та робототехніки Валерій Яковенко в інтерв’ю УНІАН розповів, чому росіяни вдалися до нічної атаки дронами, наскільки “Шахіди” вразливі до холодів, а також чи є в України потенціал для масового виробництва бойових БПЛА для ЗСУ.

Пане Валерію, в ніч на 19 грудня росіяни атакували Україну дронами й сталося це майже одразу після ракетного удару. До того ж ворожі БПЛА запустили в нічну пору. Чи можна вважати це новою тактикою ворога? 

Першопричина нічних ударів – елемент несподіванки. Ще одна причина – бажання росіян вдаватися до терору. Не забуваємо, що рашисти завдають ударів по цивільній інфраструктурі, адже головна з переслідуваних ними цілей – залякати громадян України. Якщо ж говоримо про можливості таких дронів атакувати вночі, або за складних погодних умов (був туман), то це вже інше питання. 

Керівниця об’єднаного координаційного прес-центру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк раніше заявляла, що іранські дрони можуть замерзати в холодну погоду. Пізніше в Повітряних силах також послались на ймовірність обмерзання систем БПЛА. Чому ж іранські дрони все ж атакують, коли на вулиці мороз? 

З часом змінюється багато речей. Коментарі офіційних представників ЗСУ на початку грудня були коректними. Втім, зараз на вулиці мінусова температура, а дрони літають. Але це означає лише те, що ворог розвивається і так само розуміє недоліки обладнання, які має усунути. 

Ми справді мали питання, чи будуть іранські дрони ефективними за низьких температур. Тож зараз потрібно дочекатись офіційних коментарів, чи дійсно були змінені технічні характеристики  “Шахідів”.

З технічної точки зору зрозуміло, що саме могло змінитись у “збірці” цих БПЛА. Потрібно подивитись на систему електроніки, на шлях температурної ізоляції відділів контролю обладнання, автопілотів. Потрібно вивчити, наскільки електроніка тепер краще захищена від обмерзань. Також потрібно звернути на увагу на батареї в самих дронах. Зазвичай, для того, щоб обладнання могло працювати при температурах від -20 до +10, потрібно додатково налаштовувати підігрів батарей або їх ізоляцію.

Чи існують якісь погодні умови, за яких іранські дрони не зможуть літати? 

Мають бути дуже складні погодні умови. Виключно шквальний вітер, шалені опади – проливний дощ зі снігом, злива – ті умови, за яких польоти дронів були б під питанням. Адже такі погодні умови  створюють дуже високий ризик, що дрон просто зламається. У всіх інших умовах використання такого обладнання, в певному сенсі, можливе. 

Які ще є слабкі місця у цих безпілотників? 

Маємо офіційну інформацію, що іранські дрони мають високий рівень відмов. Деякі з них не долітають через те, що сама конструкція не є достатньо захищеною від збоїв. Вона дуже проста, в ній використовуються не складні цивільні технології…


Але з часом ризикові компоненти можуть бути замінені. Це підвищить небезпеку цього обладнання навіть за умови низьких температур.

Сьогодні безпілотники-камікадзе знищуються силами ППО. Але коли ми говоримо про технології, можливо, існує якийсь короткий шлях вивести іранські БПЛА з ладу?

Існує чимало варіантів боротьби з БПЛА, проте я б не сказав, що простим відключенням GPS нам вдасться легко позбавити іранські “мопеди” можливості завдавати ударів. Навіть за відсутності навігації, ці дрони продовжують виконувати свою місію за інерціальною системою. Тобто, вони в будь-якому разі намагатимуться влучити у ціль. 

При цьому варто розуміти, що добре, коли такий дрон не влучає в запрограмовану ціль. Однак цей апарат все одно заряджений вибухівкою: де б він не впав, будуть пошкодження…  

Взагалі “Шахіди” створені для автономної навігації. Вони здатні створювати певні нелінійні маршрути, тобто змінювати траєкторію під час польотів. А в основі їх роботи лежить навігація за допомогою супутника.

Порушити її можливо. Тож технології виведення цих дронів з ладу зараз розглядаються. І хоча всередині “Шахідів” стоять певні плати, які дозволяють фільтрувати, наприклад, фейкові сигнали GPS, на мою думку, все це – питання часу. Згодом, все ж буде підібраний механізм, який не дозволить Росії використовувати ці дрони-камікадзе. Щоправда, тоді “Шахіди” можуть знову модернізувати. Тобто, таким чином, матимемо гонку озброєння. 

Яких розробок у цій гонці сьогодні потребує Україна?

Я вважаю, що наша країна має увесь необхідний спектр обладнання, яке дозволяє створювати дійсно революційні речі на полі бою й мати можливості для відвоювання всіх тимчасово окупованих територій. 

Якщо говорити про дрони, в України вже є інноваційне обладнання, доступ до якого щотижня покращується, що допомагає достатньо оперативно створювати нові українські зразки. На початку повномасштабної війни ми не мали такої кількості безпілотників, які могли бути передані на озброєння Збройних сил. Мова йшла про три-чотири умовні зразки БПЛА. Але завдяки роботі наших розробників, ця цифра зросла у кілька разів. Тільки за останній місяць на озброєння ЗСУ прийнято понад десять нових зразків. 

На початку жовтня ви розповідали УНІАН ро необхідність масового виробництва дронів для задоволення потреб ЗСУ. Наскільки ми просунулись у досягненні цієї мети? 

За останні два місяці відбулась певна революція. Міноборони та Міністерство цифрової трансформації долучаються до процесу, щоб стимулювати розробки різноманітних ІТ-команд. Є команди, що пішли далеко вперед. А є такі, що сконцентрувались на розробці певних елементів: систем радіозв’язку, автопілотів чи навіть просто боєприпасів для українських дронів-камікадзе. Загалом можна спостерігати зростання кількості таких команд-розробників, які збирають українські дрони. 

Що це за команди?  

Охочих щось створювати дуже багато. Хтось з волонтерів об’єднується навколо ідеї створити обладнання, тому що вони мають певний досвід, або мали подібне хобі. Вони мають волонтерську історію створення: самі шукають джерела фінансування й розробляють дійсно цікаві зразки. 

Також ми бачимо розвиток ідей від команд існуючих розробників. Тобто фахівці, які працювали виключно з великими дронами, наразі випускають оновлені моделі для розвідки іншого радіусу дії, охоплюючи ще одну потребу ЗСУ. Вони роблять це якісно та системно.

Прикладом розробки таких груп є вже відомий розвідувальний дрон “Shark”, який працює на дистанції до 50-ти кілометрів. Його розробниками стала команда української компанії Ukrspecsystems. 


Також є команди, які існують як підрозділи в Збройних силах України. Вони мають можливість переміщувати людей з різних підрозділів до себе, створюючи своєрідний центр розробок безпосередньо всередині відомств. 

Нові українські розробки — це робота лише  українських спеціалістів чи запрошених іноземних фахівців?

Це також цікава історія. До українців сьогодні йдуть розробники з усього світу. В нас є приклади, коли міжнародні групи розробників програмного забезпечення з відкритим кодом об’єднувалися для того, щоб допомагати українцям. Це і розробники різноманітних українських автопілотів для дронів, і команди, які, наприклад, існують в рамках фундації Dronecode, що долучаються до різних українських команд, щоб допомагати. 

Маємо приклади, коли спеціалісти зі Швейцарії допомагали й включались в розробку українського обладнання. Є приклади, коли так само робили спеціалісти з США. Навіть австралійські  ІТ-спеціалісти допомагають українцям. Авжеж, вони не присутні тут фізично, але вони дистанційно беруть участь у створенні дійсно передових зразків обладнання.  

То чи є в Україні масове виробництво дронів? 

Ця інформація є досить специфічною, а, можливо, навіть секретною. На мою суб’єктивну думку, українці вже перебувають на етапі, коли наше виробництво можна називати масовим. Мова йде про аеророзвідку. Адже в першу чергу, дрони – це наші очі в небі. Їх головна функція – це завжди розвідка. 

Коли ж ми говоримо про ударні дрони, чи дрони-камікадзе, динаміка дещо відрізняється. Обладнання бойових дронів дещо складніше. Тим не менш їх виробництво також розвивається в Україні. І тут ми також згодом побачимо революційні зміни. 

Якщо говорити про ударні технології, в нас, окрім власних розробок, вже є безпілотні апарати Switchblade, Bayraktar TB2 і новий дрон “Сокіл” від “Укроборонпрому”.

Але чи причетні українські дрони, скажімо, до “бавовни” на території РФ, говорити зарано. 

Керівник проектів “Укроборонпром” Олег Болдарев заявив про те, що в Україні вже є “нульовий пацієнт” – український ударний безпілотник з дальністю дії в одну тисячу кілометрів та можливістю повернення. Чи мова йде саме про дрон “Сокіл”? 

Не впевнений, тому коментувати не буду. Річ у тім, що дронів на етапі розробки дуже багато. Про який саме йде мова – незрозуміло. І хоча відстань в 1000 км здається великою, вона не є якоюсь недосяжною для українських розробників. 

Сьогодні у новинах часто фігурує розробка “Сокіл-300”. Однозначно зрозуміло, що це БПЛА, який дозволить посилити оборонні можливості України на різних напрямках. Він має достатню велику відстань дії – відстань для отримання інформації з нього, щоб працювати глибоко всередині території противника. Також відомо, що “Сокіл” – це новий розвідувальний дрон з можливістю перенесення певного озброєння на борту. 

Про які ще зразки українських розробників вже можна говорити?

Нещодавно екс-сео “Майкрософт-Україна” Дмитро Шимків, який зараз працює з командою-розробників “Аеродрон”, розповів, що на озброєння ЗСУ передано дві їх розробки. Мова йде про моделі дронів “Д-80” та “Е-300”. Ці дрони можуть перевозити вантажі, перебуваючи високо у повітрі досить тривалий час. Перша модель дозволяє підіймати вантаж вагою до 80 кілограмів, а друга перенесе на борту до 300 кілограмів.  

https://www.unian.ua/