Рік тому буквально вся Україна фактично миттєво вкрилася глибокими ранами повномасштабної війни, яка триває, на жаль, і сьогодні. Як нашій країні вдалося поставити на місце «другу армію світу», і коли настане перемога над неадекватними у всіх сенсах рашистами
24 лютого 2022 року о 3:40 ранку Росія віроломно розпочала нічим необґрунтоване повномасштабне вторгнення на територію суверенної України. На світанку того злощасного дня Володимир Путін виступив зі зверненням, в якому оголосив про старт так званої «спеціальної військової операції» з метою, цитуємо, демілітаризації та денацифікації України. Вже за кілька хвилин після виходу цього абсурдного по суті своєї спічу незмінного господаря Кремля в ефір почалися ракетні удари по всій території України і перші колони російських військ перетнули наш державний кордон.
Повномасштабна війна у всій своїй «красі» стала крижаним душем для більшості українців, переважна більшість яких до кінця не вірила, що найвище керівництво РФ наважиться піти на такий божевільний крок. При цьому «ластівки» ймовірного повномасштабного вторгнення, яке відбулося під завісу лютого 2022-го, лунали в повітрі давно і були чітко видні.
У листопаді 2021 року біля кордонів України під виглядом чергових навчань було зосереджено майже сто тисяч російських військових. «Це накопичення продовжуватиметься і вийде на пік приблизно наприкінці січня», – заявив тоді в інтерв’ю виданню Military Times керівник української військової розвідки Кирило Буданов, додавши при цьому, що «напад, який готує Росія, буде набагато руйнівнішим, ніж усі, що ми бачили раніше в конфлікті в 2014 році».
Однак тоді прогнози Буданова багатьом здавалися надто похмурими та нереалістичними. Більше того, більшість так званих експертів називали заяви керівника ГУР МОУ “безвідповідальною дезінформацією”. При цьому заспокійливі улюлюкання коментаторів, що прописалися в ефірах загальнонаціональних телеканалів, звучали і в грудні-січні, коли кількість російських військ на українських кордонах подвоїлася. Дані вітчизняної та іноземних розвідок у ті дні, схоже, сильно дратували й керівництво нашої країни, яке побоювалося масової втечі інвесторів та інших, м’яко кажучи, неприємних для економіки процесів.
Президент Володимир Зеленський 19 січня виступив із відеозверненням, яким критики дорікають йому досі. «Ці ризики існують не один день, і вони не стали більшими, більше став ажіотаж навколо них. Все під контролем, і все йде за планом. У квітні відзначимо Великдень, у травні, як завжди, у вихідні, сонце, шашлики, День перемоги», – зазначав тоді господар Банкової, який наслідував багато інших політиків. Приміром, голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, відверто глузуючи з сипучих як із рогу достатку попереджувальних сигналів іноземних розвідслужб, називав такі дані «залякуванням людей і зухвалою спробою посіяти паніку». «Я не знаю реальних причин, чому США та Великобританія так роблять, але це точно працює не на користь економіки України», – журився Арахамія у парламентських кулуарах.
повний текст статті читайте на: https://lenta.ua/